Запобігання виникненню стресових ситуацій

Рекомендації та поради психолога

(газета «Психолог» № 6, березень 2015 року)

Цими порадами можна скористатися під час підготовки до ЗНО та державної підсумкової атестації

Практичні рекомендації школярам щодо розвитку мислення

1.     Розвивати мислення означає – «насичувати» свій розум знаннями (під час навчання у школі, відвідування різноманітних гуртків, читання книжок тощо).

2.     Розум визначає єдність знань і дій. Неможливо набути знань без зусиль думки, без розумової праці.

3.     Ставте собі різні запитання, адже мислення починається із озвучення запитання. Запитання «чому?» та «як?» людство зобов'язане більшістю відкриттів. Тому вчіться ставити запитання до кожної події, явища, яке вам трапляється.

4.     Властивість помічати у предметі або явищі кілька найбільш явних ознак – загальна властивість розуму. Це вміння бачити можна тренувати під час ігор на кмітливість, у ході вирішення різноманітних логічних завдань, головоломок.

5.     Виконуйте різні завдання на порівняння.

6.     Мислення й мова нерозривні, тому для розвитку мислення можна використати й такий прийом: те, що не до кінця розумієте самі, спробуйте викласти, переказати іншому.

7.     Активно використовуйте письмову мову (написання твору, ведення особистого щоденника), оскільки письмове мовлення сприяє розвитку мислення.

8.     Практикуйте вільний виклад прочитаного друзям і близьким, беріть участь у дискусіях, розв'язуйте нестандартні задачі.

М.С. Введенський сформулював такі основні умови, що сприяють ефективності розумової праці й покладені в основу виконання домашнього завдання:

1. Поступове залучення в робочий процес. Розумову діяльність слід починати з підготовки робочого місця, із простих елементів, дозовано збільшуючи обсяг і рівень психічних навантажень, що виконуються.

2. Дотримання чіткої систематичності й послідовності в розумовій роботі, ретельне її планування.

3. Вироблення й дотримання оптимального ритму й темпу розумової діяльності.

4.Оптимальне чергування праці й відпочинку.

Правила ефективного запам'ятовування

1.     Запам'ятовуйте з метою знати й пам'ятати.

2.     Ставте за мету запам'ятати надовго.

3.     Користуйтеся смисловими опорами, смисловими групуваннями – хто вичерпно обґрунтовує, той чітко запам'ятовує.

4.     Починайте повторювати вивчений матеріал до того, як почали забувати тему.

5.     Завчайте й повторюйте невеликими фрагментами.

6.     Краще вчити по одній годині протягом семи днів, ніж сім годин поспіль за один день.

7.     Після математики вчіть історію, після фізики – літературу, дотримуючись методу контрасту.

8.     Під час вивчення матеріалу записуйте, малюйте схеми, графіки, зображуйте карикатури, порівнюйте із тим, що вивчили раніше, тобто дійте!

9.     Не вчіть вірші стовпчиками. Короткі вірші завчайте одразу, довгі – розбивайте на строфи, довільні фрагменти.

10.                        Відклавши книжку, чимшвидше, не чекаючи повного запам'ятовування, намагайтеся відтворити зміст вивченого. Якщо щось забули, не підглядайте, а спробуйте пригадати.

11.                       Якщо отримали завдання у вівторок, а відповідати потрібно в п'ятницю, не чекайте, коли буде четвер: вивчайте одразу, а напередодні лише повторіть.

Зрідка використовуйте мнемотехніку – штучні прийоми, що полегшують запам'ятовування. Кольорів спектра, наприклад, допоможе не забути фраза: «Чепурний пузатий жук з'їв барвистий свіжий фрукт».

 

Психологічні закономірності пам'яті

1.     «Чинник межі».Найкраще запам'ятовується інформація, викладена на початку і в кінці тексту. Середина, зазвичай, швидко «вилітає з голови». Тому під час запам'ятовування чи повторення приділіть особливу увагу вивченню проміжної частини інформації.

2.     Повторювати слід не механічно, а вдумливо, зосередившись на змісті. Після «завантаження» в мозок інформації, якщо її не повторити, втрачається 20-30% у перші 10 годин. Щоб цього не трапилося, варто: прочитати текст, повторити його двічі, за 20 хвилин – тричі, за 8-10 годин – чотири рази, а за добу – 1 раз. Лише після цього можна бути впевненим у тому, що інформація міцно «оселилася» в пам'яті.

3.     Особливість «упізнавання». Дивлячись на текст, перечитуючи його, учень відчуває, що колись він усе це бачив, читав, отже, відповідно, витрачати час на це питання не варто й можна переходити до розгляду наступного аспекту. Насправді ж учень несвідомо себе обманює. І якщо не вивчити уважно того, що здається таким знайомим, можна «схопити» двійку. Тож «не оминайте» знайомий матеріал, а повторно вивчайте його, пригадуючи вивчені раніше деталі.

4.     Яким чином найкраще все запам'ятати?Що для вас є найближчим: текст, малюнок, логічна схема чи звукове відтворення? Вирішуйте самі, в якій системі вам ліпше працювати.

5.     Спробуйте знайти щось цікаве у найнуднішому матеріалі. Адже цікаве запам'ятовується набагато легше.

Як розвивати уяву?

1.     Уява розвивається під час читання книжок. Особливо цьому сприяють описи краєвидів, зовнішності персонажів, тому ці уривки необхідно уважно читати для розвитку уяви.

2.     Вважається, що школою відтворювальної уяви є вивчення географічних карт. Уміння подорожувати картою та уявляти різні місця сприяє розвитку уяви.

3.     Розвитку уяви також сприяє технічна творчість, винахідницька діяльність.

4.     Для розвитку уяви важливі життєвий досвід і широкий спектр знань.

5.     Уява розвивається в різних видах діяльності: у процесі складання казок, віршів; малювання, ліплення; відгадування загадок тощо.

Рекомендації для учнів щодо формування їхньої мотивації

  Незалежно від того, наскільки сильна у вас внутрішня мотивація до навчання, бувають моменти, коли вона знижується.

1.Винагородіть себе. Це поліпшить ваш настрій, стане підтвердженням ваших досягнень і викличе бажання працювати далі.

2.Зупиніться і зробіть невелику розминку. Для ефективної роботи вашому мозку потрібно багато насиченої киснем крові. Якщо ви просто встанете зі стільця, це підвищить постачання мозку киснем на 20%. Фізичні вправи допоможуть вам розслабитися й побороти хвилювання. Цілком можливо, що під час розминки ви знайдете рішення складного питання, над яким так довго міркували.

3.Зробіть перерву. Якщо ви не занадто захоплені справою, то, на думку багатьох людей, перерва кожні 20-30 хвилин «освіжить» розум, не відволікаючи від виконуваної роботи. Зміна обстановки допомагає поглянути на проблему з іншого боку.

4.Перевірте, чи сформували ви загальну картину. Ваш мозок постійно намагається встановити зв'язок, і тому попереднє складання загальної картини дасть йому час на усвідомлення змісту інформації, «збору» всіх даних про об'єкт.

5.Знайдіть інший спосіб розбивки досліджуваного матеріалу на частини, фрагменти меншого обсягу. Мозку легше впоратися зі складними завданнями в тому випадку, коли вони розбиті на окремі елементи.

6.Спробуйте одержати інформацію іншим способом. Наприклад, якщо ви тривалий час сприймаєте інформацію на слух, переключіться на читання. У такий спосіб ви активуєте іншу півкулю свого мозку. Також у цьому випадку неабияк допомагає візуалізація.

7.Визначте свої досягнення. Їхня оцінка допоможе вам працювати далі. Складіть перелік своїх здобутків.

8.Знайдіть те, із чого можна посміятися. Доведено, що під час сміху в мозку виробляються ендорфіни, що викликають релаксацію.

9.Зверніться по допомогу до друга чи члена родини. Одна голова – добре, а дві – краще!

10.Зупиніться і згадайте, як ви вчинили минулого разу, коли мали такі самі складнощі. Складіть перелік варіантів дій. Мозок «любить» закономірності, і такий підхід дасть йому змогу сформувати нові логічні зв'язки.