Світ такий, яким ти його бачиш

Притчі – це не просто оповідання, художній твір. Кожна притча, як духовний наставник, може допомогти щось усвідомити, підтримати, надихнути, подарувати надію. Притчі –це спосіб переповісти істину приголомшливої важливості, але сказати так, щоб навіть дитина могла зрозуміти її або відчути, що зрозуміла. Щоб розкрити притчу, потрібне глибоке розуміння… Здавалося б, притча – це просто оповідка, та всередині неї – таємниця. 

Світ такий, яким ти його бачиш

   До оази прийшов юнак, попив води й запитав у старого, котрий відпочивав біля джерела:

-         Які люди тут живуть?

Старий і собі запитав у молодика:

-         А які люди живуть там, звідкіля ти прийшов?

-         Купа егоїстів з лихими помислами, - відповів юнак.

-         Таких  само ти знайдеш і тут, - мовив старий.

   Того - таки дня другий юнак підійшов до джерела втамувати спрагу після важкого шляху. Помітивши старого, він привітався і запитав:

-         Які люди мешкають у цьому місці?

   Старий у відповідь поставив те ж саме питання:

-         А які люди живуть там, звідки ти прийшов?

-         Чудові! Чесні, гостинні, дружелюбні. Мені боляче було розлучатися з ними.

-         Таких само знайдеш і тут, - запевнив старий.

   Чоловік, який чув обидві розмови, поцікавився

-         Як ти міг дати дві такі однакові відповіді на різні коментарі?

   На це дідусь відповів:

-         Кожен з нас може бачити тільки те, що несе у своєму серці. Той, хто не знайшов нічого хорошого скрізь, де побував, не зможе знайти нічого іншого ані тут, ані в будь – якому іншому місці.

                                                                                                   (О.Літковська «100 притч»)