Домашнє насильство – це система поведінки, а не
окремий випадок!
Отже, перш ніж карати дитину «за щось», «для
чогось», зрозумійте:
-
не можна примусити дитину щось зрозуміти – треба
мотивувати її до розуміння того, як слід вчиняти в певних ситуаціях;
-
правильно виховати дитину
можна лише шляхом розвитку почуття її гідності, поваги до себе як до
особистості;
-
сім'я має бути простором без насильства, насильство
породжує насильство, покарання призводить до покарання.
Тому:
-
якщо є сумніви карати чи не карати – обирайте позицію «не карати»;
-
неприпустимо карати та навіть
погрожувати знаряддям покарання, завдавати болю і страху будь-якими іншими
насильницькими діями (крутити вуха, скубти) – це прояви садизму;
-
неприпустимо систематично погрожувати
покаранням у будь-якій формі, навіть натяком, рухом або поглядом;
-
неприпустимо принижувати гідність –
дитина втрачає віру в себе, своє власне «Я»;
-
неприпустимо дорікати дитині лише
через те, що ви маєте поганий настрій, засмучені, роздратовані з якихось
причин, хворі, і ваша власна врівноваженість поза контролем.
Недоліки треба не викорінювати, а корегувати, перетворювати їх у
чесноти, переваги! Дитина має право на особисті почуття, друзів, думки,
секрети. Забезпечити їжею, одягом, навчити доглядати за собою, піклуватися про
дитину в разі хвороби - обов'язок дорослих. Які люди, громадяни виростуть
завтра з тих, кого б'ють сьогодні рідні батьки?
Необхідно розірвати це коло жорстокості та насильства, припинити
ображати дітей, краще за них немає у всьому світі. Щоб діти не тікали з дому,
не шукали способу помститися, укоротити собі віку, любіть їх.
Любов найкращий засіб виховання!
Розміщено за матеріалами інтернет-ресурсів
Розміщено за матеріалами інтернет-ресурсів
Немає коментарів:
Дописати коментар