Корисні поради щодо стимуляції навчання (для педагогів)

1.Спирайтеся на бажання дитини

   Важливе не те, чого бажаємо самі, а те, чого хоче учень. Він не винний у своїх бажаннях. Завдання педагога – змінити напрям його прагнень, якщо вони не збігаються з педагогічними цілями.

2.Використовуйте ідентифікацію

   Примушуйте своїх учнів чогось дуже забажати. Головне – щоб бажання виникли, а ви змогли б їх використати.

3.Ураховуйте інтереси і схильності

   Говоріть про те, що цікавить ваших учнів, точніше з цього починайте. Намагайтеся обернути позашкільні інтереси дитини на свою користь. У важких випадках ідіть від яскравої форми до змісту, від емоцій до логіки.

4.Використовуйте наміри

   Пам'ятайте! Намір виникає на основі потреби. Знаходьте можливість допомогти учням у здійсненні їхніх намірів.

5.Заохочуйте бажання досягти визнання

   Багато дітей учиться не лише заради знань, а й заради престижу. Не слід нехтувати цим бажанням.

6.Визнавайте чесноти, схвалюйте успіхи, давайте дитині шанси

   Пам'ятайте! Завжди краще хвалити, ніж критикувати. Авансуйте найменші позитивні зрушення. Безпрограшний стимул: «Я вірю, що ти зможеш!».

7.Зробіть діяльність привабливою

   Використовуйте зовнішньо привабливі й цікаві форми роботи, оформлення результатів, кінцевої оцінки діяльності.

8.Іноді просто говоріть: «Треба!»

   Але цьому заклику завжди надавайте особистісної спрямованості: «Це потрібно зробити! Ти ж вольова людина!».

9.Використовуйте різні життєві ситуації, що виникли випадково

   Потрібно помітити й миттєво використати як стимул.

Мотивація навчальної діяльності у процесі пізнавальних ігор та ігрових ситуацій

   Приклади ігрових ситуацій, застосування яких не потребує значного часу ні на підготовку, ні на проведення. Однак вони сприяють значному пожвавленню дій на уроці.

1.     «Барон Мюнхгаузен». Мета: спростувати вигадки барона Мюнхгаузена, які заздалегідь підготував учитель, або запропонувати дітям як домашнє завдання вигадати явно неправдиві твердження, які зачитуються та спростовуються на уроці на етапі перевірки домашнього завдання.

2.     «Пінг-понг». Використовується для перевірки домашнього завдання. До дошки викликаються два учні. Вони по черзі ставлять одне одному підготовлені вдома запитання з теми домашнього завдання. Клас оцінює якість запитань і відповідей. Ураховується оригінальність, винахідливість, гумор, ґрунтовність відповідей.

3.     «Коментатор». Проводиться після вивчення теми. Учням пропонується відтворити зміст раніше переглянутого сюжету кінострічки, відео сюжету, пояснити зміст картинки або схеми, прокоментувати дії вчителя під час демонстрації досліду. Учитель може зупинити коментар одного учня та запропонувати іншому продовжити. Прийом сприяє розвитку уваги та пам'яті.

4.     «Ланцюжок». Ланцюжки можуть бути різними: ланцюжок думок, ланцюжок відповідей на запитання, ланцюжок формул, ланцюжок задач, дібраних так, що відповідь попередньої задачі є умовою наступної.

   Прийом можна використати під час фронтального опитування, з'ясування рівня засвоєння навчального матеріалу, розв'язування задач, виконання експериментальних завдань. Пропонована ігрова ситуація сприяє зосередженню уваги.

Рекомендації щодо створення високої пізнавальної мотивації

1.     Застосовувати різноманітні форми й методи організації роботи, що враховують суб'єктивний досвід учнів щодо теми, яка розглядається.

2.     Створювати атмосферу зацікавленості кожного учня як у власній роботі, так і в роботі класного колективу.

3.     Стимулювати учнів до використання різноманітних способів виконання завдань на уроці без побоювання помилитися, отримати неправильну відповідь.

4.     Заохочувати прагнення учнів до самостійної роботи, аналізувати під час уроку різні способи виконання завдань, запропоновані дітьми, відзначати та підтримувати прояви діяльності, що сприяють досягненню учнями мети.

5.     Створювати педагогічну ситуацію спілкування, що дає можливість кожному учневі, незалежно від ступеня його готовності до уроку, проявляти ініціативу, самостійність і винахідливість у способах роботи.

6.     Обговорювати з учнями наприкінці уроку не лише те, «що ми дізналися» (що опанували), а й те, що сподобалося/не сподобалося та чому: що хотілося б виконати ще раз, а що зробити по-іншому.

7.     Під час опитування на уроці (виставлення балів) аналізувати не лише правильність/неправильність відповіді, а її самостійність, оригінальність, бажання учня шукати та знаходити різноманітні способи виконання завдань.

8.     Повідомляючи домашнє завдання, не лише давати його зміст й обсяг, а й докладні рекомендації навчальної роботи, яка забезпечить виконання домашнього завдання.
                                                                      Розміщено за матеріалами інтернет-ресурсів