Втручання батьків у творчість дитини

Щоби створити для дитини дивовижну атмосферу, яка буде пробуджувати в ній спонтанне натхнення й потребу в самовираженні, батьки повинні знати про існуючі форми небажаного втручання в улюблені заняття дітей. Надзвичайно делікатним моментом у даному випадку є коментарі дитячих малюнків, оскільки необдумане висловлювання здатне неусвідомлено налякати дитину, і вона може сприйняти його як щось погрозливе й нищівне.

У даній статті запропоновано три основні форми небажаного втручання в дитячу творчість. Може здатися, що ці запитання звучать природно й безневинно, але це зовсім не так. Запитання такі:

• «Що це ти намалював?»;
• «Навіщо ти це намалював?»;
• «Розкажи мені про свій малюнок».

«Що це ти намалював?»

Ставити дитині запитання «Що це?» – те ж саме, що сказати: «Я ніяк не можу зрозуміти, що ти намагався намалювати. Оскільки я не розумію, твій малюнок неправильний і невдалий. Ти не впорався із зображенням». Діти просто не знають, що ви можете не зрозуміти того, що вони створили, адже їх образи здаються їм абсолютно очевидними й точними. Самі ж вони за природою своєю не схильні оцінювати свою роботу, якщо їх не примушують до цього інші люди.

Запитання «Що це?» завжди розчаровує й засмучує дітей, у подальшому вони намагаються уникнути подібних зауважень, малюючи те, що від них очікують, і намагаючись відтворити зображення точно й достовірно, утрачаючи радість від самого процесу, а також свободу відчувати та творити. Хоча ваші наміри можуть бути найкращими, запитання «Що це?» демонструє неповагу до світу дитини. Ваше звернення з вимогою визначити й назвати те, що зробили діти, висловлене замість того, щоби спостерігати та схвалювати, сприймається ними як заперечення їх реальності.

«Навіщо ти це намалював?» (читати ДАЛІ)