пʼятниця, 20 січня 2017 р.

Діти з проблемами зору особливості психологічного прийняття батьками (рекомендації)



·        Прийміть ситуацію, змиріться з нею, не думайте про те, як і чому це трапилося, розмірковуйте про те, як із цим жити далі. Пам'ятайте , що всі ваші страхи та «чорні думки» дитина відчуває на інтуїтивному рівні. Тому якщо ви не хочете, щоб ваша дитина росла нервовою, похмурою, постарайтеся знайти в собі сили з оптимізмом дивитися в майбутнє.
·        Ніколи не жалійте дитину через те, що вона не така, як усі.
·        Даруйте дитині свою любов та увагу, але не забувайте, що у всіх членів родини є можливість саморозвитку та повноцінного життя.
·        Організовуйте свій побут так, щоб ніхто в родині не відчував себе «жертвою», відмовляючись від власного особистого життя. Не захищайте дитину від обов'язків та проблем. Якщо стан дитини дає змогу, вигадайте їй прості домашні обов'язки, намагайтеся навчити дитину піклуватися про інших. Вирішуйте всі справи разом із нею.
·        Надайте дитині самостійність у діях та прийнятті рішень. Стимулюйте її пристосовану активність; допомагайте в пошуку своїх прихованих можливостей. Розвивайте вміння та навички самообслуговування.
·        Слідкуйте за своєю зовнішністю та поведінкою. Дитина повинна пишатися вами. Не бійтеся відмовити дитині в чому-небудь, якщо вважаєте її вимоги надмірними. Однак проаналізуйте кількість заборон, які ви озвучуєте своїй дитині. Обміркуйте, чи всі вони обґрунтовані, чи немає можливості скоротити обмеження, зайвий раз проконсультуйтеся з лікарем чи психологом.
·        Частіше розмовляйте з дитиною. Пам'ятайте, що ні телевізор, ні радіо не замінять вас та вашого спілкування.
·        Не обмежуйте дитину у спілкуванні з ровесниками.
·        Не відмовляйтесь від зустрічі з друзями, запрошуйте їх у гості. Нехай і вашому житті знайдеться місце й високим почуттям, і маленьким радостям.
·        Частіше користуйтесь порадами педагогів та психологів. Кожне певне захворювання дитини-інваліда потребує специфічного догляду, а також спеціальних знань та умінь. Більше читайте – і не лише спеціалізовану літературу, а й художню.
·        Спілкуйтесь з родинами, де є діти-інваліди. Це важливо не лише для вас, а й для дитини, якій ви можете зробити послугу на все життя, знайшовши для неї друзів або (що дуже часто буває) супутника життя.
·        Не докоряйте собі. У цьому випадку велика ймовірність того, що дитина виросте психологічним монстром, а це неминуче посилить її соціальну дезадаптацію та посилить страждання. У тому, що у вас хвора дитина, ви невинні.
                                                                                      Розміщено за матеріалами інтернет-ресурсів

Немає коментарів:

Дописати коментар