Корисні поради щодо стимуляції навчання (для педагогів)

1.Спирайтеся на бажання дитини

   Важливе не те, чого бажаємо самі, а те, чого хоче учень. Він не винний у своїх бажаннях. Завдання педагога – змінити напрям його прагнень, якщо вони не збігаються з педагогічними цілями.

2.Використовуйте ідентифікацію

   Примушуйте своїх учнів чогось дуже забажати. Головне – щоб бажання виникли, а ви змогли б їх використати.

3.Ураховуйте інтереси і схильності

   Говоріть про те, що цікавить ваших учнів, точніше з цього починайте. Намагайтеся обернути позашкільні інтереси дитини на свою користь. У важких випадках ідіть від яскравої форми до змісту, від емоцій до логіки.

4.Використовуйте наміри

   Пам'ятайте! Намір виникає на основі потреби. Знаходьте можливість допомогти учням у здійсненні їхніх намірів.

5.Заохочуйте бажання досягти визнання

   Багато дітей учиться не лише заради знань, а й заради престижу. Не слід нехтувати цим бажанням.

6.Визнавайте чесноти, схвалюйте успіхи, давайте дитині шанси

   Пам'ятайте! Завжди краще хвалити, ніж критикувати. Авансуйте найменші позитивні зрушення. Безпрограшний стимул: «Я вірю, що ти зможеш!».

7.Зробіть діяльність привабливою

   Використовуйте зовнішньо привабливі й цікаві форми роботи, оформлення результатів, кінцевої оцінки діяльності.

8.Іноді просто говоріть: «Треба!»

   Але цьому заклику завжди надавайте особистісної спрямованості: «Це потрібно зробити! Ти ж вольова людина!».

9.Використовуйте різні життєві ситуації, що виникли випадково

   Потрібно помітити й миттєво використати як стимул.

Профілактична робота з метою протидії жорстокому поводженню з дітьми та проявами підліткового насильства

   Профілактику жорстокого поводження з дітьми та проявів підліткового насильства у навчальних закладах рекомендується спрямувати на:

·        формування ідеї толерантності, культури миру в сім'ї, громаді, суспільстві;

·        формування відповідального та усвідомленого батьківства;

·        формування життєвої, соціальної, комунікативної компетентності учнів, батьків, вчителів;

·        навчання дітей захисту своїх прав у сім'ї та суспільстві, основам сімейного спілкування;

·        гуманізацію навчально-виховного процесу;

·        перехід до особистісно зорієнтованої моделі навчально-виховного процесу;

·        формування в учителів умінь і навичок розпізнавати й виявляти жорстоке ставлення до дітей і насильство, толерантного ставлення до дітей із різнотипних сімей; майстерності управління собою й ситуацією, умінь вирішення конфліктів раціональним способом;

·        запобігання й боротьбу з наркоманією, палінням, алкоголізмом, проституцією, які є чинниками, що провокують насильство та жорстоке поводження з дітьми;

·        формування гендерної рівності, захист жіночих та дитячих прав у сім'ї та суспільстві.

З цією метою доцільно проводити таку роботу:

З учнями:

Поради для батьків: насильство

Домашнє насильство – це система поведінки, а не окремий випадок!

Отже, перш ніж карати дитину «за щось», «для чогось», зрозумійте:

-         не можна примусити дитину щось зрозуміти – треба мотивувати її до розуміння того, як слід вчиняти в певних ситуаціях;

-         правильно виховати дитину  можна лише шляхом розвитку почуття її гідності, поваги до себе як до особистості;

-         сім'я має бути простором без насильства, насильство породжує насильство, покарання призводить до покарання.

Тому:

-         якщо є сумніви карати чи не карати – обирайте позицію «не карати»;

-         неприпустимо карати та навіть погрожувати знаряддям покарання, завдавати болю і страху будь-якими іншими насильницькими діями (крутити вуха, скубти) – це прояви садизму;

-         неприпустимо систематично погрожувати покаранням у будь-якій формі, навіть натяком, рухом або поглядом;

-         неприпустимо принижувати гідність – дитина втрачає віру в себе, своє власне «Я»;

-         неприпустимо дорікати дитині лише через те, що ви маєте поганий настрій, засмучені, роздратовані з якихось причин, хворі, і ваша власна врівноваженість поза контролем.

   Недоліки треба не викорінювати, а корегувати, перетворювати їх у чесноти, переваги! Дитина має право на особисті почуття, друзів, думки, секрети. Забезпечити їжею, одягом, навчити доглядати за собою, піклуватися про дитину в разі хвороби - обов'язок дорослих. Які люди, громадяни виростуть завтра з тих, кого б'ють сьогодні рідні батьки?

   Необхідно розірвати це коло жорстокості та насильства, припинити ображати дітей, краще за них немає у всьому світі. Щоб діти не тікали з дому, не шукали способу помститися, укоротити собі віку, любіть їх.

   Любов найкращий засіб виховання!
                                                                                                  Розміщено за матеріалами інтернет-ресурсів

Співпраця психолога з учителями щодо запобігання професійному вигоранню

 

 

15 листопада 2016 року в Смолінській ЗШ № 1 І-ІІІ ст. відбувся семінар вчителів 2-3 класів з проблеми "Створення умов для розвитку креативності дітей". На семінар приїхали вчителі майже всіх шкіл району, яким небайдуже майбутнє освіти, які хочуть працювати по-новому, даруючи учням можливість творчо розвиватися.

Практичний психолог Смолінської ЗШ № 1 Скрипник С.В. провела з учасниками семінару тренінгове заняття (Джерело: газета "Психолог", № 24, 2002 рік) на тему "Професійне вигорання вчителів". Саме завдяки даному тренінгу вчителі "відкрили" для себе нові шляхи подолання депресії та змогли навчитися створювати власну щоденну ситуацію успіху.

Як управляти проявами гніву в дитини

Десять конструктивних способів, 

за допомогою яких батьки можуть 

усувати запальність дитини

Ваша дитина влаштовує істерики, якщо не отримує бажаного? Здіймає надмірний шум, оскільки захоплена грою й не бажає приймати ванну? У процесі розвитку багато дітей схильні до надмірної запальності. Але якщо ви будете знати, як справлятися з їхнім гнівом, вам зовсім не знадобиться хвилюватися з цього приводу. Далі пропонуються десять способів контролю проявів гніву вашої дитини та її істерик.

1. Обговорюйте проблеми разом з дитиною

Один із кращих та універсальних способів вирішення проблеми – це порозмовляти і пояснити один одному свою точку зору. Дозвольте вашій дитині висловити свою думку про те, що сталось і що в цій ситуації її турбує. Таким чином, ви чітко зрозумієте проблему і виробите необхідні навички управління проявами гніву вашого малюка.

Якщо ваша дитина не бажає обговорювати з вами свою проблему, не примушуйте її робити це. Постарайтеся завоювати її довіру поступово.

2. Запропонуйте конструктивні шляхи вирішення проблеми (читайте ТУТ)

Інтегрований семінар-практикум вчителів 1-х класів та практичних психологів...

... відбувся 18 жовтня 2016 року в Лозуватській ЗШ І-ІІ ступенів. Головне проблемне питання семінару - "Успішна адаптація дитини до школи як умова гармонійного розвитку особистості".

Директор Лозуватської школи Межова М.І. гостинно привітала учасників семінару в стінах рідного закладу, після чого й розпочалася основна робота семінару.

Коротко про психологічну готовність дитини до школи присутнім повідала практичний психолог Лозуватської ЗШ Шепель Н.В.

Вчитель першого класу Чистоклєтова Л.І. презентувала власний досвід роботи щодо створення позитивних умов для успішної адаптації дитини в школі, після чого запросила учасників семінару на урок-гру з математики, в ході якого було продемонстровано співпрацю вчителя та практичного психолога.

Як навчити дітей не боятись невдач і поразок

Чи не занадто розпещені наші діти? Чи повинні ми хоч іноді дозволяти їм зазнавати невдачі, щоб вони розвивали непохитність характеру? Чи їм просто потрібно більше наполегливості? Відповіді на ці запитання неоднозначні, тому що й ми, люди, – істоти досить непрості.

Страх перед невдачею безпосередньо пов'язаний із самооцінкою людини, а також з її переконаністю у власній цінності як особистості. Учені виявили, що діти вдаються до неймовірних психологічних махінацій, щоб уникнути невдач і не втратити відчуття власної цінності, що, як всі ми знаємо, може призвести до довгострокових негативних наслідків.

На щастя, є дослідження, яке дає поради про те, як допомогти дітям впоратися з почуттям невдачі й допомогти їм реалізувати свій справжній потенціал.

Прийоми, які допомагають нам уникати невдач

Дослідження виявили, що в якості способу захисту своєї самооцінки люди переконують себе й тих, хто їх оточує, у тому, що вони компетентні.

Отже, здатність досягати успіху та якість виконання, необхідна для цієї здатності, мають вирішальне значення для підтримки власної самооцінки. Це особливо актуально в конкурентному середовищі, наприклад, у школі й пізніше на робочому місці. У двох словах, невдача при виконанні чого-небудь означає, що людина не здатна й, отже, не заслуговує на високу оцінку.

Якщо людина не вірить у те, що вона здатна досягти успіху або якщо постійні невдачі підривають у неї цю віру, – ця людина, свідомо чи несвідомо, починає практикуватись або придумувати виправдання для того, щоби підтримати свою самооцінку у власних очах та очах оточення. Чим інтенсивніші докладені зусилля, що не виправдали сподівань, тим важливішим стає механізм відмовок або захисту.

Коли мова йде про боротьбу з невдачами, діти, як правило, діляться на чотири категорії. (читати ДАЛІ)